Шлюбний договір

Шлюбний договір потрібен для визначення правового режиму рухомого і нерухомого майна, а також майнових взаємовідносин між подружжям (чоловіком та дружиною). Шлюбний договір регулює наступні взаємовідносини:

• визначення правового режиму майна, набутого подружжям у зареєстрованому шлюбі
• визначення правового режиму майна, набутого окремо кожним з подружжя до реєстрації шлюбу між ними
• визначення майнових прав та обов'язків щодо матеріального утримання одне одного у шлюбі та після його розірвання

Запропонований проект договору може бути укладено між повнолітніми особами, які мають намір зареєструвати шлюб у майбутньому, а також між подружжям, яке вже перебуває у шлюбі.

Якщо один або обидва з подружжя є неповнолітніми, в такому випадку необхідна згода батьків або інших законних представників на укладення такого договору.

Укладення Шлюбного договору між особами, які перебувають у цивільному шлюбі, не допускається.

Запропонований шаблон документу дає можливість врегулювати наступні відносини на розсуд подружжя:

• визначення режиму власності щодо рухомого майна (автомобілі, побутова техніка), набутого у шлюбі або до нього одним з подружжя
• визначення режиму власності щодо нерухомого майна (будинки, квартири, земельні ділянки), набутого у шлюбі або до нього одним з подружжя
• розподіл права власності між подружжям щодо грошових коштів, розміщених на банківських рахунках одного з Подружжя під час шлюбу
• розподіл обов'язків за кредитними договорами, договорами позики, іпотеки та поруки, укладеними одним з подружжя у шлюбі
• визначення особистого доходу кожного з подружжя, що не включається до спільної сумісної власності подружжя
• встановлення розміру, виду та строків виплати матеріальної допомоги одному з подружжя після розірвання шлюбу
• розподіл сімейних витрат (відпустки, утримання майна, отримання освіти одним з подружжя)
• розподіл права власності між подружжям щодо ювелірних прикрас, придбаних одним з подружжя

Звертаємо увагу, що до тексту Шлюбного договору не можна включати регулювання особистих відносин між чоловіком та дружиною (до прикладу, заборона подружньої зради, частота виконання подружнього обов'язку тощо), а також між подружжям та дітьми.

Право власності подружжя на майно, набуте кожним з них окремо до шлюбу

Будь-яке нерухоме або рухоме майно, набуте чоловіком чи дружиною до дати реєстрації шлюбу між ними, належить їм на праві особистої приватної власності. Тобто той з подружжя, хто набув таке майно до дати реєстрації шлюбу, вільно ним користується та розпоряджається на власний розсуд. У випадку розлучення чи розподілу майна подружжя, будь-які майнові претензії іншого з подружжя щодо права власності на таке майно, набуте іншим з подружжя до шлюбу, визнаються нікчемними.

Так, у Шлюбному договорі подружжя має можливість змінити режим особистої приватної власності на майно, набуте до шлюбу, на інші режими, зокрема:

(i) режим спільної сумісної власності; або

(ii) режим спільної часткової власності.

Режим спільної сумісної власності передбачає, що подружжя спільно користується та розпоряджається майном (не залежно від того, ким з подружжя воно було набуте до шлюбу). В разі розірвання шлюбу, режим спільної сумісної власності щодо такого майна не припиняється. Разом з тим, подружжя може здійснити його розподіл, в такому випадку частки чоловіка та дружини у праві власності на таке майно є рівними (презумпція рівності часток подружжя, якщо не доведено інше).

Режим спільної часткової власності передбачає, що частки у праві власності кожного з подружжя на таке майно є визначеними (до прикладу, чоловіку належить 1/4 квартири, а дружині 3/4). Кожен з подружжя на власний розсуд користується та розпоряджається своєю часткою у такому майні на власний розсуд, не залежно від того, ким з подружжя було набуте таке майно до шлюбу.

Право власності подружжя на майно, набуте у шлюбі

Будь-яке нерухоме або рухоме майно, набуте чоловіком чи дружиною у зареєстрованому шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності. Не залежно від того за чиї кошти було придбано таке майно або на кого воно було зареєстровано, подружжя спільно користується та розпоряджається ним. В разі розірвання шлюбу, режим спільної сумісної власності щодо такого майна не припиняється. Разом з тим, подружжя може здійснити його розподіл, в такому випадку частки чоловіка та дружини у праві власності на таке майно є рівними. При розподілі майна діє презумпція рівності часток подружжя, однак за деяких обставин суд може відійти від такої презумпція, наприклад - (1) коли для придбання спільного майна подружжя були використані особисті кошти одного з подружжя та/або третіх осіб (до прикладу, батьків подружжя); (2) коли; (2) коли разом із одним з подружжя будуть проживати їх спільні діти, які потребують додатково матеріального утримання тощо.

Так, у Шлюбному договорі подружжя має можливість змінити режим спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі одним з подружжя або чоловіком та дружиною спільно, на інші режими (детальний опис яких наведено у попередньому параграфі), зокрема:

(i) режим особистої приватної власності; або

(ii) режим спільної часткової власності.

Відмінність Шлюбного договору від Договору про розподіл майна подружжя

Суть шлюбного договору та договору про розподіл майна подружжя полягає у наступних відмінностях:

• сторони, які можуть укласти договір

Однією з перших відмінностей є сторони, що укладають договір. Шлюбний договір може бути укладено між особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, так і особами, які мають намір укласти шлюб. Разом з тим, Договір про розподіл майна подружжя укладається лише між особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі.

• майно, що є предметом договору

Друга відмінність полягає у майні, щодо якого укладається той чи інший договір. Шлюбний договір може змінювати режим власності щодо майна, набутого кожним з подружжя до шлюбу, а також майна, набутого спільно подружжям у шлюбі. При цьому Договір про розподіл майна подружжя укладається лише щодо визначення частки кожного з подружжя у праві власності на майно, яке було набуто сторонами у шлюбі.

• додаткові права та обов'язки подружжя

Наостанок, на відміну від договору про розподіл майна подружжя, у шлюбному договорі подружжя має можливість передбачити обов'язки щодо матеріального утримання одне одного у шлюбі та після його розірвання, а також щодо утримання спільних дітей.

Як використовувати документ

Документ може бути використано самостійно фізичними особами (громадянами України чи іншої держави) та/або нотаріусами державних і приватних нотаріальних контор. Щоб шлюбний договір був дійсним, він має бути підписаний власноруч обома сторонами, а також нотаріально посвідчений.

Якщо шлюбний договір укладається між подружжям, такий договір набуває юридичної сили від дати його нотаріального посвідчення. Якщо шлюбний договір укладається між особами, шлюб між якими буде зареєстровано у майбутньому, договір набуває юридичної сили від дати реєстрації шлюбу між такими особами.

Будь-які зміни до шлюбного договору, а також його розірвання допускається лише за взаємною згодою чоловіка та дружини, що оформлюється додатковою угодою з обов'язковим наступним нотаріальним посвідченням.

Відсутність нотаріальної форми шлюбного договору призводить до його недійсності.

Для більш детального ознайомлення із питанням укладення шлюбного договору, пропонуємо скористатися нашим безкоштовним юридичним гідом "Для чого потрібен шлюбний договір?".

Застосовуване законодавство

Проект шлюбного договору підготовлено у відповідності з чинними положеннями Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, а також усталеною практикою нотаріального посвідчення договорів такого виду.

Як змінити шаблон

Ви заповнюєте форму. Документ створюється у Вас на очах по мірі того, як Ви відповідаєте на питання.

У кінці Ви отримаєте його безкоштовно у форматах Word та PDF. Ви зможете змінити його та використати знову.